Фонд Віктора Пінчука провів дискусію «Інновації та прагматизм по-українськи: Чому це необхідно Європі?» під час Спеціальної зустрічі YES 24 лютого 2026 року

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Інновації та прагматизм по-українськи: Чому це необхідно Європі?» під час спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

Дискусія була присвячена ролі української армії, оборонної промисловості та технологічних інновацій у зміцненні безпеки Європи. До обговорення долучились представники українського ОПК, урядів Німеччини та Фінляндії, а також міжнародного оборонного бізнесу. 

Учасники дискусії: Олександр Камишін, Радник зі стратегічних питань, АТ «Укроборонпром»; Йоахім Кашке, начальник центрального управлінського штабу та керівник спеціального штабу з питань України, Федеральне міністерство оборони Німеччини; Свен Крук, співголова правління Quantum Systems; Санна Марін, Прем'єр-міністерка Фінляндії (2019-2023), членкиня Наглядової ради YES. Модератор: Карл Більдт, Міністр закордонних справ Швеції (2006–2014); Прем’єр-міністр Швеції (1991–1994); співголова ECFR; член Наглядової ради YES.

Олександр Камишін поділився своїми думками щодо трансформації оборонної промисловості України: «У 2022 році ми виготовили лише 2000 дронів для всієї країни. Сьогодні одна компанія виробляє 5000 дронів на день, а в оборонній промисловості України задіяно близько 1000 компаній. Нам знадобився деякий час, щоб досягнути цього».

«Понад 90% російських цілей в повітрі зараз уражають дрони. На землі тільки за останній місяць ми здійснили 70 000 місій за допомогою наземних роботизованих комплексів. Йдеться про логістику, медичну евакуацію, бойове інженерне забезпечення, мінування та розмінування. На мій погляд, роботизовані наземні комплекси - це інновація, яка матиме найбільший потенціал, так само як морські дрони, які вже трансформували війну в морі», — додав він.

Він також поділився деякими деталями нещодавно розпочатої оборонної співпраці між Україною та Німеччиною: «Німеччина тепер фінансуватиме 10 000 безпілотників, вироблених у Німеччині, і відправить їх на передову. Так ми робимо наших людей сильнішими». 

Свен Крук поділився своїм досвідом у сфері розвитку оборонних технологій у Німеччині: «Німеччина зараз витрачає 1–2 млрд євро, і ця сума зростає, особливо на безпілотні системи. За останні вісім місяців, я б сказав, ми витратили 400–500 млрд євро на інші системи, такі як танки та інше застаріле обладнання».

«Завжди потрібен ідеальний симбіоз апаратного забезпечення, програмного забезпечення та штучного інтелекту. У 2026 році ми ще маємо пройти шлях до фізичного впровадження цих елементів і систем для отримання даних та реалізації штучного інтелекту», — сказав він.

Йоахім Кашке порушив питання браку промислових потужностей в Європі для забезпечення належної підтримки України: «Наразі справжня проблема полягає не в грошах і не в бажанні. Справжня проблема — це промислові потужності. Нам потрібно наростити ці потужності, щоб мати стабільні можливості для підтримки України».

«Україна потребує нас, так, для підтримки, але ми також потребуємо України, щоб вчитися у неї», - додав він.

Карл Більдт високо оцінив успіхи України в галузі оборонних інновацій: «Чотири роки тому, коли розпочалася ця фаза війни, Європа зосередилася на наданні допомоги Україні шляхом постачання застарілих систем - обладнання, виробленого для ведення холодної війни, що зберігалося на наших складах. Цю фазу здебільшого завершено. Сьогодні акцент змістився на інновації: підтримку власної оборонної промисловості України, яка вже забезпечує близько 65% власних потреб — і ця частка буде зростати. Зараз завдання полягає в тому, щоб посилити інноваційний потенціал України не тільки заради її власної оборони, але й для оборони Європи сьогодні і завтра».

Санна Марін поділилася своїм поглядом на роль НАТО на тлі загрози з боку росії: «Ми повинні пояснити людям, чому для кожної європейської країни, яка є членом НАТО, надзвичайно важливо інвестувати в свої оборонні можливості. І ми повинні розуміти російський менталітет — йдеться не тільки про Україну, а й про відновлення великої російської імперії. Загроза не зупиняється на одному кордоні, вона стосується всіх нас».

«Якщо подивитися на останні новини сьогодні – навчання НАТО в Естонії — і врахувати збитки, які кілька українських дронів можуть завдати батальйонам НАТО, то руйнування будуть величезними. Не менш значним є розрив між можливостями НАТО і можливостями України», — сказала вона.

Санна Марін також висловила сподівання, що Україна в майбутньому стане членом НАТО: «Я хотіла б бачити Україну частиною Європейського Союзу, а також частиною НАТО. Але не через Україну, не тому, що Україна потребує нас. А тому, що нам потрібна Україна. Ми не готові, не готові технологічно, ми не готові вести цю сучасну війну. І якщо ми не навчимося дуже швидко, ми будемо вкрай вразливими».

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation