Фонд Віктора Пінчука та YES провели дискусію «Чи варто Україні розраховувати лише на себе?» під час Спеціальної зустрічі YES 24 лютого 2026 року

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Чи варто Україні розраховувати лише на себе?» під час Спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

Дискусія об’єднала українських військових командирів, які говорили про автономну спроможність України до оборони, розвиток безпілотних систем і стійкість на полі бою.

Серед учасників дискусії: Юрій Філатов, начальник підрозділу безпілотних систем 3-го армійського корпусу Збройних Сил України; Олександр Фальштинський, начальник медичної служби 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України; Дарія Борисенко, командирка екіпажу ударних БПЛА загону спеціального призначення безпілотних систем «Тайфун», 22-га окрема бригада Національної гвардії України; Денис Нохрін, командир 21-ї окремої бригади Національної гвардії України.

Модераторка: Христя Фріланд, віцепрем'єрка Канади (2019–2024), радниця Президента України з питань економічного розвитку.

Перед початком дискусії модераторка Христя Фріланд, попросила Віктора Пінчука розповісти історію про те, як Боно, музикант, вокаліст рок-гурту U2, продовжує підтримувати Україну. Спершу він зачитав електронного листа, якого Боно надіслав Президенту України Володимиру Зеленському на початку повномасштабного російського вторгнення:

«Президенте Зеленський, всі спостерігають. Український народ демонструє решті світу, як виглядає свобода, що означає відчувати свободу і, найголовніше, як свобода проявляється. Тиран, що знаходиться по сусідству не переможе. Хай Господь благословить ваші поетичні душі. Молимось за вас. Боно».

Після прочитання листа та слів подяки Боно за його поїздку до України з концертом у травні 2022 року Віктор Пінчук представив кліп , що розповідає про особливі будні Аліни та її побратимів із корпусу «Хартія». Стрічка, що вийшла до четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну, була натхненна новим синглом гурту U2 «Yours Eternally» (за участі Еда Ширана та українського співака Тараса Тополі).

Христя Фріланд нагадала аудиторії відомі рядки Тараса Шевченка: «…Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте…», — та запросила виступити тих, хто буквально став на захист країни.

Вона зазначила: «Мене дуже надихають військові, яких ми сьогодні почуємо. Я попросила їх трохи розповісти про себе, щоб ми могли краще їх пізнати. А також попросила підказати нам, що саме ми маємо робити і що потрібно Україні, щоб перемогти у цій війні».

Олександр Фальштинський сказав: «Це надзвичайно складне й комплексне завдання для всіх нас — як для українців, так і для наших партнерів. Найважливіше — бути об’єднаними. Нам потрібно об’єднати всі наші можливості, всю нашу силу, щоб знищити ворога. На мій погляд, демократичні держави та цивілізовані країни здатні перемогти, якщо об’єднаються».

«А згодом нам потрібно створити таку сильну армію, щоб росіяни боялися навіть подумати про те, щоб знову напасти».

Юрій Філатов зазначив:

«Я можу гарантувати, що українці будуть воювати. Своєю боротьбою ми виграємо для Європи час, щоб вона могла об’єднатися. І цей виграний час я прошу вас використати мудро, щоб разом створити спільну силу для боротьби за свободу — за вашу і нашу свободу».

«Ми розраховуємо на вашу підтримку. Ми не думаємо і не відчуваємо, що залишилися в цій боротьбі наодинці. Безумовно, ми будемо воювати, але ми також розраховуємо на вас».

Дарія Борисенко зауважила: «Ворог надто великий, надто сильний для того, щоб ми своїми силами могли з ним впоратися. Тому я знову і знову закликаю: допоможіть нам бути сильними, допоможіть нам не пустити росіян у ваші домівки, у ваші міста, там, де зараз тихо й спокійно. Тому що в нас теж так було. Ми теж не вірили, що це буде ось так страшно й масштабно. Але біда прийшла. Тому тільки завдяки підтримці, тільки завдяки внутрішній силі — а ми кожен на своєму місці робимо максимум із того, що ми можемо зробити». 

«У росіян така тактика: вони шукають слабкі місця по всій лінії фронту. Вони пробують, де вдасться пробитися і потім додають сили і здійснюють наступ. Так працює по всій лінії фронту. Постійно, точково, вони пробивають межі Європи. Залітають “шахеди” у країни Європейського Союзу, літак військовий залетів, десь проплив корабель. Якщо їм не давати відсіч в цих точкових атаках, чекайте, коли вони стануть масовими», — додала Дарія Борисенко.

Вона переконана, що лише спільними зусиллями України та Європи й об’єднанням технологічних можливостей можна зупинити агресора та змусити його відчути наслідки війни. 

«У вас є технології, яких немає в нас. У вас є час їх розвивати, а в нас його немає вже. Тому тільки разом ми зможемо стримати і відбити ворога, перенести війну на його територію. Тому що тільки коли йому стане боляче не в нас, не тут... тому що ті, хто в нас, вмирають, гинуть... вони для них — цифри. У них немає цінності людського життя, яка є у нас. Тільки коли їм стане боляче у себе вдома, вони зрозуміють що це таке і почнуть зупинятися. Давайте зробимо це разом», —  підсумувала вона.

Денис Нохрін впевнений, що потрібно перевершувати власні межі, постійно вдосконалюватися й випереджати противника, який швидко навчається, зберігаючи ініціативу за собою.

«Ми маємо робити більше, ніж максимум, якщо хочемо перемогти. Більше, ніж просто написано там в наших функціональних обов'язках, більше, ніж ми звикли нищити ворога до цього різними методами, більше, ніж ми навіть можемо. Ворог дійсно величезний, він важкий, він швидко вчиться. Саме вчиться. Тому що в основному всі новітні або якісь хитріші моменти на фронті вигадуємо ми».

«Саме чотири роки повномасштабного вторгнення довели, що Україна сильна, Україна — технологічна країна. Україна, не маючи в певні роки достатньої кількості боєприпасів і зброї, змогла перегрупуватися, змогла розвинути активно, сильно, потужно безпілотну складову, чим завдала ворогу великих втрат. Ви бачите, зараз війна повністю перевернулася, змінила свій хід, змінила напрям, і повірте, вона змінюватиметься й надалі. Тому що саме в час війни дуже потужно розвиваються технології», — вважає він.

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation