Фонд Віктора Пінчука провів дискусію «Виживання: Межа підтримки» під час Спеціальної зустрічі YES 24 лютого 2026 року

24 лютого 2026 року Фонд Віктора Пінчука та Ялтинська європейська стратегія (YES) провели дискусію «Виживання: Межа підтримки» під час Спеціальної зустрічі YES з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

Учасники дискусії обговорили, наскільки стабільною є військова та фінансова підтримка України з боку партнерів, з огляду на внутрішньополітичні процеси у США та Європі. 

Серед учасників дискусії: Радослав Сікорський, Віцепрем'єр-міністр і міністр закордонних справ Республіки Польща; Курт Волкер, почесний науковий співробітник Центру аналізу європейської політики; Ден Йоргенсен, Комісар з питань енергетики та житлового господарства, Європейська комісія; Христя Фріланд, Віцепрем'єрка Канади (2019–2024), радниця Президента України з питань економічного розвитку; Вікторія Чміліте-Нільсен, Віце-спікерка Сейму Литовської Республіки. Модератор – Гідеон Рахман, колумніст, Financial Times.  

Відкриваючи панельну дискусію, Гідеон Рахман, поставив запитання: чи може Україна розраховувати лише на виживання? Чи можна вважати виживання перемогою?

Першим відповів Курт Волкер,  зазначивши:

«Є лише один можливий результат. Україна виживає як суверенна, незалежна європейська демократична країна. Процвітаюча держава з гарантіями безпеки. Іншого результату бути не може. Україна не буде переможена. росія не здобуде перемоги . Ідеться не просто про виживання, а про те, щоб Україна розвивалася та процвітала в довгостроковій перспективі. Єдине питання — це час. Скільки ще ми дозволимо цьому тривати? Чи можемо ми пришвидшити цей процес, щоб Україна змогла реалізувати свій потенціал, а амбіції росії були стримані?».

«Ми можемо вплинути на хід подій, якщо посилимо тиск на путіна прямо зараз, але ми цього не робимо. Трамп зробив чимало кроків, але ключовий елемент — змусити росію зупинитися — відсутній. А для цього потрібен серйозний тиск — фінансовий і військовий».

«Помилка президента Трампа полягає в тому, що він дослухається до путіна. путін заявляє, що прагне миру, що хоче завершити війну, що після її закінчення можна укласти угоду з росією на мільярди доларів. Саме тому ми спостерігаємо, як війна затягується,   переговори ведуть у глухий кут, адже путін не сприймає їх серйозно. А українці змушені грати в цю гру, щоб на них не поклали відповідальність, водночас розуміючи, що справжнього миру наразі не буде».

«Ми повинні і далі наполягати, щоб президент Трамп усвідомив: путін просто водить його за ніс. Жодного “скарбу наприкінці веселки” немає. Це вигадана казочка».

Радослав Сікорський поділився позитивними новинами із зустрічі Коаліції охочих, зазначивши:

«Президент Європейської ради та Президентка Європейської Комісії підтвердили, що рішення про надання Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро залишається в силі і буде реалізоване, а кошти будуть перераховані».

Згодом він прокоментував поточний підхід США, заявивши:

«Нинішня адміністрація намагається переосмислити трансатлантичну угоду. Традиційно вона полягала в тому, що США захищали нас від росії, а ми натомість демонстрували лояльність, особливо в питаннях безпеки, і закуповували американську зброю. Тепер вони хочуть менше нас захищати й менше за це платити, але очікують від нас більшої лояльності та більших закупівель американської зброї».

«Я підозрюю, що президент Трамп очікував, що без додаткового пакету допомоги Україна значно швидше опиниться в скрутному становищі, і війна завершиться, оскільки Україна буде змушена піти на поступки. Однак він переконається, що з європейською підтримкою Україна не впаде, а отже, війну неможливо завершити без згоди України та Європейського Союзу».

«Європа покриває 100% витрат на цю війну. Зрештою путін зрозуміє, що не зможе завершити цю війну без Європи».

Христя Фріланд, відповідаючи на запитання, чи не є мирні переговори передчасними за відсутності тиску на путіна, чи можуть вони стати шляхом до завершення війни, відповіла:

«Ті з нас, хто не є українцями, ті з нас, чиї сини найближчим часом не стоятимуть перед вибором — іти воювати чи ні, повинні бути стриманішими у висловлюваннях щодо того, як довго Україна має воювати. Безумовно, демократичні союзники підтримують Україну. Але набагато легше виписати чек, ніж відправити на смерть свого сина, чоловіка чи брата. Питання про те, чи повинна Україна закінчити війну і коли це зробити, має вирішуватися виключно українцями».

Вікторія Чміліте-Нільсен, заступниця Спікера Сеймасу, говорячи про зміну стратегії, необхідної для завершення війни, заявила:

«Ідея “стратегічного терпіння” провалилася. Автократи можуть дозволити собі стратегічне терпіння — у них у розпорядженні весь час світу. Демократичні цикли міняються надзвичайно швидко. У певний момент в одній, двох чи трьох західних державах може з’явитися проросійський уряд і це стане серйозною перешкодою. путін і лукашенко не мають часових обмежень. Вони грають у гру без правил і без часових рамок».

Коментуючи зміну підходу США, вона продовжила: «Світ змінився — це нова реальність. Ми, європейці, маємо взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку. Ми повинні діяти, виходячи з цієї реальності. Надзвичайно важливо зараз не кидати росії рятівний круг, не допомагати їй триматися на плаву. Але ми бачимо, як вона поступово повертається — у спорт, до різних сфер суспільного життя тощо, і адміністрація США цьому ніяк не перешкоджає. Санкції, радикальні заходи  працюють, і ми маємо їх продовжувати. Ігнорування реальності з боку Європи, зокрема східного флангу, було б дуже небезпечним».

Спеціальна зустріч YES 24 лютого — це платформа для чесної розмови про ціну свободи, межі витривалості та спільну відповідальність за майбутнє Європи. Через чотири роки після початку повномасштабної агресії Україна залишається на передовій не лише своєї незалежності, а й безпеки всього демократичного світу.

Фото доступні за посиланням 

Відео будуть на YouTube каналі Фонду Віктора Пінчука www.youtube.com/user/PinchukFoundation